намолочувати
НАМОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМОЛО́ТИТИ, очу́, о́тиш, док.
1. перех. Молотячи, наготовляти яку-небудь кількість зерна.
Вдвох з батьком вони намолочували гори збіжжя (Бойч., Молодість, 1949, 146);
Підраховуємо, .. чого ми накосили, чого намолотили та в засіки зсипали… (Вишня, І, 1956, 129).
2. тільки док., перех. і без додатка, розм. Знищити певну кількість кого-, чого-небудь.
Підходив [Прудивус] до них з дубовою голоблею в руках, що нею він намолотив сьогодні не так уже й мало ворогів (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 398);
[Прохор:] Товаришу командуючий, обслуга протитанкової гармати… [Ватутін:] Відставить! Бачу, добре намолотили (Дмит., Драм. тв., 1958, 168).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намолочувати — намоло́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- намолочувати — -ую, -уєш, недок., намолотити, -очу, -отиш, док. 1》 перех.Молотячи, наготовляти яку-небудь кількість зерна. 2》 тільки док., перех. і без додатка, розм. Знищити певну кількість кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намолочувати — НАМОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок. НАМОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док. 1. що, чого. Молотячи, наготовляти яку-небудь кількість зерна. Сумські аграрії третій рік поспіль намолочують рекордний врожай зернових (з газ. Словник української мови у 20 томах
- намолочувати — Намоло́чувати, -чую, -чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- намолочувати — Намоло́чувати, -чую, -єш сов. в. намолотити, -лочу, -тиш, гл. Намолачивать, намолотить. Нажав, намолотив, намолов. Рудч. Ск. II. 120. Словник української мови Грінченка