намощений
НАМО́ЩЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до намости́ти.
Я мацаю по намощеному в ґринджолах сіну й не знаходжу її [сокиру] (Б. Антоненко-Давидович);
– Нема ходу, братця! Всю дорогу поламало. – Яку дорогу? – З дощок намощену, що по їй [ній] вагончики бігають. Далі не проїдем (Б. Грінченко);
// намо́щено, безос. пред.
На тій гірлянді,.. було намощено всяких квіток: і рожевих, і червоних (І. Нечуй-Левицький);
Дід заліз на дерево, зруйнував старе гніздо і забрав колесо, де було намощено лелечине гніздо (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me