1. Словник української мови у 20 томах

намочуватися

НАМО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАМОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док., розм.

Ставати мокрим від обливання рідиною або занурення в неї.

[Левко:] Ач як намочився, хоч викрути!.. (М. Кропивницький);

Підходите ви до моря, умочуєте ліву ногу й, вигукнувши – ох! – витягуєте назад. Досить! Намочилася!.. (О. Ковінька).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намочуватися — намо́чуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. намочуватися — -уюся, -уєшся, недок., намочитися, -очуся, -очишся, док., розм. Ставати мокрим від обливання рідиною або занурення в неї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намочуватися — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови
  4. намочуватися — НАМО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАМОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док., розм. Ставати мокрим від обливання рідиною або занурення в неї. [Левко:] Ач як намочився, хоч викрути!.. (Крон. Словник української мови в 11 томах