1. Словник української мови в 11 томах

намочуватися

НАМО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАМОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док., розм. Ставати мокрим від обливання рідиною або занурення в неї.

[Левко:] Ач як намочився, хоч викрути!.. (Крон., III, 1959, 211);

Підходите ви до моря, умочуєте ліву ногу и, вигукнувши — ох! — витягуєте назад. Досить! Намочилися!.. (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намочуватися — намо́чуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. намочуватися — -уюся, -уєшся, недок., намочитися, -очуся, -очишся, док., розм. Ставати мокрим від обливання рідиною або занурення в неї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намочуватися — НАМО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАМОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док., розм. Ставати мокрим від обливання рідиною або занурення в неї. [Левко:] Ач як намочився, хоч викрути!.. (М. Словник української мови у 20 томах
  4. намочуватися — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови