1. Словник української мови у 20 томах

намощувати

НАМО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМОСТИ́ТИ, ощу́, о́стиш, док.

1. чого, що, рідко, без прям. дод. Мостячи, накладати певну кількість чого-небудь.

Любив він пахощі – і всякої трави Намощує було в тім курені надводнім (М. Рильський);

Та все-таки заплакав [Антосю], як прийшлось на бричку лізти. Високо так намостили, що наче дзвіницю на колеса взяли, – так-то всячини напакували (А. Свидницький);

Загадала [Кайдашиха] Лаврінові намостити на возі високо сіно, ще й заслати килимом (І. Нечуй-Левицький);

На ніч отаборювались просто на снігу, намету не хотіли розв'язувати і ночували так,.. розкладали багаття, а посередині намощували гілок з ялини та з смеречини (І. Багряний);

Стрункi поставою намощували собi горби пiд сорочками на спинах, щоб здаватись горбатими (О. Гончар);

У кузові одної з машин намощуємо сіна, кладемо Грищенка (Є. Доломан);

// що. Мостячи, влаштовувати, приготовляти що-небудь.

Одарка кинулася і витягла усяке дрантя, намостила кубельце на полу, куди баба й положила дитину (Панас Мирний);

З радощів Гнат майже всю ніч не спав і, вставши досвіта, почав з свого жупана та з черпака намощувати сідельце для Катрі (А. Кащенко);

Петро Карпович попросив намостити йому високу постіль, покласти кілька подушок під голову (Ю. Збанацький);

У нього [дядька] на вербі чорногуз гніздо намостив (Григорій Тютюнник);

Спихальський почав згрібати солому і намощувати собі .. ложе (В. Малик).

2. що, рідко. Те саме, що настила́ти¹ 2.

Довелося намощувати ще один настил (А. Шиян).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намощувати — намо́щувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. намощувати — -ую, -уєш, недок., намостити, -ощу, -остиш, док., перех. і рідко без додатка. 1》 Мостячи, накладати певну кількість чого-небудь. || Мостячи, влаштовувати, виготовляти що-небудь. 2》 Те саме, що настилати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намощувати — НАСТИЛА́ТИ (НАСТЕЛЯ́ТИ) (щільно кладучи й закріплюючи дошки, колоди, плити тощо, робити настил — підлогу, кладку, міст і т. ін.), СТЕЛИ́ТИ (СЛА́ТИ), МОСТИ́ТИ, НАМО́ЩУВАТИ, ВИМО́ЩУВАТИ (перев. про кладку, гать і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  4. намощувати — Намо́щувати, -мо́щую, -мо́щуєш; намости́ти, -мощу́, -мо́стиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. намощувати — НАМО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМОСТИ́ТИ, ощу́, о́стиш, док., перех. і рідко без додатка. 1. Мостячи, накладати певну кількість чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  6. намощувати — Намо́щувати, -щую, -єш сов. в. намостити, -мощу, -стиш, гл. 1) Намащивать, намостить. 2) Настилать, настлать. Дурень намостив колючок під яблунею. Рудч. Ск. II. 156. Словник української мови Грінченка