намурмоситися
НАМУРМО́СИТИСЯ, о́шуся, о́сишся, док., розм.
Насупитися, нахмуритися.
– Чи не за губернією засумувала? Бач, як надула свої губи? Намурмосилася? (Панас Мирний);
Присоромлена сміхом подруг, Ксеня враз намурмосилась і з перебільшеним старанням почала цюкати сапою (С. Добровольський);
Кіндрат з надією жде, доки перекипить Олифір. А той ще з хвилину сидить намурмосившись (М. Іщенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намурмоситися — намурмо́ситися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- намурмоситися — -ошуся, -осишся, док., діал. Насупитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намурмоситися — НАХМУ́РИТИСЯ (стати похмурим, незадоволеним, сердитим), ПОХМУ́РИТИСЯ, НАСУ́ПИТИСЯ, СПОХМУРНІ́ТИ, ПОХМУРНІ́ТИ, ПОСУ́ПИТИСЯ, СХМУРНІ́ТИ рідше, НАСУ́МРИТИСЯ (НАСУ́РМИТИСЯ) розм., ПОТЕМНІ́ТИ підсил., НАСУРМА́ЧИТИСЯ підсил. розм., НАХМА́РИТИСЯ підсил. поет. Словник синонімів української мови
- намурмоситися — НАМУРМО́СИТИСЯ, о́шуся, о́сишся, док., діал. Насупитися. — Де ж вона тепер? — спитав Сагайдак приятеля. — Де ж їй бути? Сидить вдома, намурмосилась, мовчить… (Добр., Тече річка.., 1961, 9). Словник української мови в 11 томах
- намурмоситися — Намурмоситися, -мо́шуся, -сишся гл. Надуться, нахмуриться. Ну, вже намурмосилась. Ном. № 3366. Словник української мови Грінченка