1. Словник української мови у 20 томах

намучитися

НАМУ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., з ким – чим і без дод.

Багато, довго помучитися.

– Натрудився, намучився [батько] на своєму віку, нехай хоч у могилі вже спокій має (А. Головко);

Він з приємністю згадує, скільки намучився з будовою (М. Стельмах);

– Намучились ми з нею, – промовив старий, зупиняючись біля воза. – Просто під кулі йде, хотіла, щоб убило (О. Гончар);

– Ох, як же я намучилася, доки цю школу знайшла... (І. Андрусяк);

Цим матерiалом .. Галя особливо намучилася (Г. Вдовиченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намучитися — наму́читися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намучитися — док., намордуватися, набідуватися, настраждатися, попомучитися. Словник синонімів Караванського
  3. намучитися — див. утомлюватися Словник синонімів Вусика
  4. намучитися — -чуся, -чишся, док., з ким – чим і без додатка. Багато, довго помучитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. намучитися — НАТЕ́РПІ́ТИСЯ чого і без додатка (зазнати, перенести в житті багато тяжкого, неприємного), НАМУ́ЧИТИСЯ без додатка, НАСТРАЖДА́ТИСЯ без додатка, НАБІДУВА́ТИСЯ без додатка, НАГОРЮВА́ТИСЯ без додатка, розм., НАЗНА́ТИСЯ чого, розм. Словник синонімів української мови
  6. намучитися — НАМУ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., з ким — чим і без додатка. Багато, довго помучитися. Він з приємністю згадує, скільки намучився з будовою (Стельмах, І, 1962, 413); — Натрудився, намучився [батько] на своєму віку, нехай хоч у могилі вже спокій має (Головко, II, 1957, 390). Словник української мови в 11 томах
  7. намучитися — Намучитися, -чуся, -чишся гл. Намучиться, измучиться. Доки не намучиться, доти не научиться. Ном. № 6032. Словник української мови Грінченка