намірення

НАМІ́РЕННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. намі́ритися.

І за такі його намірення ви мусите на нього жалобу мировому посреднику подати (М. Старицький);

І що ж перепиняло йому [воєводі] зреалізувати плани, в діло ввести намірення (І. Франко).