намірено

НАМІ́РЕНО, присл.

Наперед продумано, намічено; навмисно.

Сойка .. [мав] витонченість мрійника й людини, що багато перетерпіла, з смішною й намірено нахабною, мляво солодкою й одночасно невдало брутальною поведінкою (Б.-І. Антонич);

Чирва тут, у лікарні, намірено зводить рахунки з життям (А. Кокотюха).