намітчина

НАМІ́ТЧИНА, и, ж.

Зменш. до намі́тка 1.

Завернула пані білу намітчину (П. Чубинський);

Явдонька ледь осміхнулася очима, поправила білу намітчину, якою вона наче перед купанням, вив'язала малу, красиву голову (М. Рудь).