наміточка

НАМІ́ТОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до намі́тка 1, 2.

У хату ввійшла молода панночка, гарна, кругловида, злегка нап'ята білою, легенькою наміточкою (Олена Пчілка);

На приставному столику Марфа Іванівна розстелила газету, потім заслала її білою наміточкою, у яку в'язала вузлика із сніданком (О. Сизоненко);

Й не сниться йому ніколи власна новенька хата – нехай навіть маленька, .. з квіточками в горщиках і черепочках при вікні, з мальованими по комину голубами й рядняною наміточкою, що нею завішена піч (Ю. Мушкетик).