1. Словник української мови у 20 томах

намішаний

НАМІ́ШАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наміша́ти.

Багато [людей] відверталося від їдучої гнилі, намішаної на продаж (В. Барка);

Під хрипіння якогось співака неквапно потягували [гості] крізь трубочки намішаний господарем коктейль (Г. Усач);

// намі́шано, безос. пред.

– Скільки, Максиме, намішано суперечностей у каламутних водах довкола твого серця (С. Процюк);

У Львові їх [народів] .. намішано багато (Ю. Іздрик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намішаний — намі́шаний дієприкметник від: наміша́ти Орфографічний словник української мови
  2. намішаний — НАМІШАНИЙ – НАМІШЕНИЙ Намішаний. Дієприкм. від намішати – додати, підмішати чого-небудь. Намішений. Дієприкм. від намісити – місінням наготувати чогось. Літературне слововживання
  3. намішаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намішати. || намішано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. намішаний — НАМІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наміша́ти. Словник української мови в 11 томах