намішаний
намі́шаний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до намішати.
|| намішано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намішаний — намі́шаний дієприкметник від: наміша́ти Орфографічний словник української мови
- намішаний — НАМІШАНИЙ – НАМІШЕНИЙ Намішаний. Дієприкм. від намішати – додати, підмішати чого-небудь. Намішений. Дієприкм. від намісити – місінням наготувати чогось. Літературне слововживання
- намішаний — НАМІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наміша́ти. Багато [людей] відверталося від їдучої гнилі, намішаної на продаж (В. Барка); Під хрипіння якогось співака неквапно потягували [гості] крізь трубочки намішаний господарем коктейль (Г. Усач); // намі́шано, безос. Словник української мови у 20 томах
- намішаний — НАМІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наміша́ти. Словник української мови в 11 томах