намічувати
намі́чувати
див. намічати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намічувати — намі́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- намічувати — НАМІ́ЧУВАТИ див. наміча́ти. Словник української мови у 20 томах
- намічувати — НАМІ́ЧУВАТИ див. наміча́ти. Словник української мови в 11 томах
- намічувати — Намічувати, -чую, -єш сов. в. намітити, -мічу, -тиш, гл. 1) Намѣчать, намѣтить, отмѣчать, отмѣтить. 2) Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Словник української мови Грінченка