намічувати

намі́чувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намічувати — див. намічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. намічувати — НАМІ́ЧУВАТИ див. наміча́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. намічувати — НАМІ́ЧУВАТИ див. наміча́ти. Словник української мови в 11 томах
  4. намічувати — Намічувати, -чую, -єш сов. в. намітити, -мічу, -тиш, гл. 1) Намѣчать, намѣтить, отмѣчать, отмѣтить. 2) Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Словник української мови Грінченка