намічувати
Намічувати, -чую, -єш
сов. в. намітити, -мічу, -тиш, гл.
1) Намѣчать, намѣтить, отмѣчать, отмѣтить.
2) Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намічувати — намі́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- намічувати — див. намічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намічувати — НАМІ́ЧУВАТИ див. наміча́ти. Словник української мови у 20 томах
- намічувати — НАМІ́ЧУВАТИ див. наміча́ти. Словник української мови в 11 томах