1. Словник української мови в 11 томах

намічувати

НАМІ́ЧУВАТИ див. наміча́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намічувати — намі́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намічувати — див. намічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намічувати — НАМІ́ЧУВАТИ див. наміча́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. намічувати — Намічувати, -чую, -єш сов. в. намітити, -мічу, -тиш, гл. 1) Намѣчать, намѣтить, отмѣчать, отмѣтить. 2) Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Словник української мови Грінченка