нанайці
НАНА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. нана́єць, йця, ч.; нана́йка, и, ж.).
Народність, яка живе в басейні нижньої течії ріки Амуру.
Коли відбувався [Перший літературний] з'їзд [письменників], літератури чукчів, евенів, нанайців .. ще не існувало (В. Козаченко);
Основні традиційні заняття нанайців – рибальство та мисливство (з наук.-попул. літ.);
У нанайців побутували різноманітні типи жител: традиційні великі колодяні будинки на дерев'яних каркасах з двосхилим дахом (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нанайці — -ів, мн. (одн. нанаєць, -йця, ч.; нанайка, -и, ж.). Народність, яка живе в басейні нижньої течії ріки Амуру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нанайці — НАНА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. нана́єць, йця, ч.; нана́йка, и, ж.). Народність, яка живе в басейні нижньої течії ріки Амуру. Нанайці — чудові мисливці (Веч. Київ, 12.1 1957, 4). Словник української мови в 11 томах