1. Словник української мови в 11 томах

нанайці

НАНА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. нана́єць, йця, ч.; нана́йка, и, ж.). Народність, яка живе в басейні нижньої течії ріки Амуру.

Нанайці — чудові мисливці (Веч. Київ, 12.1 1957, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нанайці — -ів, мн. (одн. нанаєць, -йця, ч.; нанайка, -и, ж.). Народність, яка живе в басейні нижньої течії ріки Амуру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нанайці — НАНА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. нана́єць, йця, ч.; нана́йка, и, ж.). Народність, яка живе в басейні нижньої течії ріки Амуру. Коли відбувався [Перший літературний] з'їзд [письменників], літератури чукчів, евенів, нанайців .. ще не існувало (В. Словник української мови у 20 томах