нанизувати
НАНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок. НАНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., що, рідко чого.
1. Проколюючи, протикаючи, насаджувати, настромлювати що-небудь на щось (перев. певну кількість).
У неї в покоях працюють дівки, все шати гаптують, мережать хустки, нанизують перли дрібненькі (Леся Українка);
Марія ножем розрізає яблука-падалицю, нанизує ті кружальця на сирову нитку (А. Шиян);
Він вправно нанизував на вила цілі оберемки сіна і легко жбурляв їх у драбини (С. Добровольський);
Юрій нанизав черв'яка на гачок і, замахнувшись, кинув волосінь на воду (П. Автомонов);
* Образно. За роком рік, як дорогоцінні діаманти, нанизував він безповоротні літа на таке нерівне часом вузлувате прядиво життя (Іван Ле);
* У порівн. Подія за подією, рік за роком ішли спокійно, послідовно, немов хтось невидимий нанизував їх на рівну сталеву нитку (Ірина Вільде);
// Нижучи, виготовляти що-небудь.
Схоже було на те, що хтось навмисне нанизав оці червоногарячі разки (М. Чабанівський).
2. перен. Легко, вільно, без затримок приєднувати одне до одного (слова, думки і т. ін.).
В залі – вибух сміху, а я, нанизуючи слова на слова, рвучи репліки, випалив свій текст і прожогом утік за куліси (з мемуарної літ.);
Покришень нанизував і нанизував рядок на рядок, читав з глибоким почуттям (Ю. Збанацький);
Погойдуючись у сідлі, нанизував [Довбуш] думи, мов перли (В. Гжицький);
// Поступово збирати щось однорідне.
Я їх [пісні] почав визбирувати та нанизувати, і вийшли з цього нанизування пісні про кохання (Панас Мирний);
Писар нанизав таких перлин поезії цілу низку (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- нанизувати — нани́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- нанизувати — -ую, -уєш, недок., нанизати, -ижу, -ижеш, док., перех., що і що на що. 1》 Проколюючи, протикаючи, насаджувати, настромлювати що-небудь на щось (перев. певну кількість). || Нижучи, виготовляти що-небудь. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нанизувати — НАСТРО́МЛЮВАТИ (проколюючи, простромлюючи, поміщати на чому-небудь гострому, тонкому), НАДІВА́ТИ, НАКО́ЛЮВАТИ, НАТИКА́ТИ, НАШПИ́ЛЮВАТИ, НАШТРИ́КУВАТИ розм., СТРОМЛЯ́ТИ рідше; НАНИ́ЗУВАТИ (перев. Словник синонімів української мови
- нанизувати — НАНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., НАНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., перех., що і що на що. 1. Проколюючи, протикаючи, насаджувати, настромлювати що-небудь на щось (перев. певну кількість). Словник української мови в 11 томах
- нанизувати — Нанизувати, -зую, -єш сов. в. нанизати, -нижу, -жеш, гл. Нанизывать, нанизать. Словник української мови Грінченка