нанизувати
нани́зувати
-ую, -уєш, недок., нанизати, -ижу, -ижеш, док., перех., що і що на що.
1》 Проколюючи, протикаючи, насаджувати, настромлювати що-небудь на щось (перев. певну кількість).
|| Нижучи, виготовляти що-небудь.
2》 перен. Легко, вільно, без затримок приєднувати одне до одного (слова, думки і т. ін.).
|| Поступово збирати щось однорідне.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нанизувати — нани́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- нанизувати — НАНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок. НАНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., що, рідко чого. 1. Проколюючи, протикаючи, насаджувати, настромлювати що-небудь на щось (перев. певну кількість). Словник української мови у 20 томах
- нанизувати — НАСТРО́МЛЮВАТИ (проколюючи, простромлюючи, поміщати на чому-небудь гострому, тонкому), НАДІВА́ТИ, НАКО́ЛЮВАТИ, НАТИКА́ТИ, НАШПИ́ЛЮВАТИ, НАШТРИ́КУВАТИ розм., СТРОМЛЯ́ТИ рідше; НАНИ́ЗУВАТИ (перев. Словник синонімів української мови
- нанизувати — НАНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., НАНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., перех., що і що на що. 1. Проколюючи, протикаючи, насаджувати, настромлювати що-небудь на щось (перев. певну кількість). Словник української мови в 11 томах
- нанизувати — Нанизувати, -зую, -єш сов. в. нанизати, -нижу, -жеш, гл. Нанизывать, нанизать. Словник української мови Грінченка