наокольний

НАОКО́ЛЬНИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що навко́лишній.

Не міг я за густою млою До наокольних приглядатись див (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наокольний — наоко́льний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. наокольний — -а, -е, рідко. Те саме, що навколишній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наокольний — НАВКО́ЛИШНІЙ (який міститься навколо або поблизу когось, чогось), ДОВКО́ЛИШНІЙ, ОКО́ЛИШНІЙ, НАВКРУ́ЖНИЙ розм., ОКО́ЛИЧНИЙ розм., ОТО́ЧУЮЧИЙ рідко, НАОКО́ЛЬНИЙ рідко; ПОБІ́ЧНИЙ (розташований по обидва боки або навколо чого-небудь). Словник синонімів української мови
  4. наокольний — НАОКО́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що навко́лишній. Не міг я за густою млою До наокольних приглядатись див (Рильський, Братерство, 1950, 62). Словник української мови в 11 томах