наокольний
НАОКО́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що навко́лишній.
Не міг я за густою млою До наокольних приглядатись див (Рильський, Братерство, 1950, 62).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наокольний — наоко́льний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- наокольний — -а, -е, рідко. Те саме, що навколишній. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наокольний — НАОКО́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що навко́лишній. Не міг я за густою млою До наокольних приглядатись див (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- наокольний — НАВКО́ЛИШНІЙ (який міститься навколо або поблизу когось, чогось), ДОВКО́ЛИШНІЙ, ОКО́ЛИШНІЙ, НАВКРУ́ЖНИЙ розм., ОКО́ЛИЧНИЙ розм., ОТО́ЧУЮЧИЙ рідко, НАОКО́ЛЬНИЙ рідко; ПОБІ́ЧНИЙ (розташований по обидва боки або навколо чого-небудь). Словник синонімів української мови