напалм
НАПА́ЛМ, у, ч.
Липка, запалювальна суміш, виготовлена з рідких нафтових продуктів із домішкою спеціального загусника, яку використовують в авіабомбах, ракетах, мінах і т. ін.
Люди, наче дерева, чорнішають від напалму (В. Коротич);
Не міг напалм іспопелити Те серце воїна стальне, Яке впізнало ярість грому І посвист бомб із висоти (Я. Шпорта).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напалм — напа́лм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- напалм — -у, ч. Драглиста суміш бензину, газойлю та ін. із загусником; використовується як запалювальний або вогнеметний засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напалм — напа́лм (англ. napalm) загусник (суміш алюмінієвих солей неорганічних кислот) або загущене рідке паливо (іноді з добавками). Застосовують у запалювальних авіабомбах, ракетах. Словник іншомовних слів Мельничука
- напалм — Суміш солей натрію та алюмінію і вищих жирних кислот, яку додають до рідкого пального (напр., бензину) з метою одержання запалювальної суміші желеподібної консистенції; застосовують у запалювальних бомбах, ракетах. Універсальний словник-енциклопедія
- напалм — НАПА́ЛМ, у, ч. Спеціальна суміш, яку використовують у запалювальних авіабомбах, ракетах, мінах і т. ін. Американські агресори піддають варварським бомбардуванням мирні міста й села Демократичної Республіки В’єтнам, застосовують напалм, отруйні гази (Резол. XXIII з.., 1966, 8). Словник української мови в 11 томах