напалм

Суміш солей натрію та алюмінію і вищих жирних кислот, яку додають до рідкого пального (напр., бензину) з метою одержання запалювальної суміші желеподібної консистенції; застосовують у запалювальних бомбах, ракетах.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напалм — напа́лм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. напалм — -у, ч. Драглиста суміш бензину, газойлю та ін. із загусником; використовується як запалювальний або вогнеметний засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напалм — НАПА́ЛМ, у, ч. Липка, запалювальна суміш, виготовлена з рідких нафтових продуктів із домішкою спеціального загусника, яку використовують в авіабомбах, ракетах, мінах і т. ін. Люди, наче дерева, чорнішають від напалму (В. Словник української мови у 20 томах
  4. напалм — напа́лм (англ. napalm) загусник (суміш алюмінієвих солей неорганічних кислот) або загущене рідке паливо (іноді з добавками). Застосовують у запалювальних авіабомбах, ракетах. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. напалм — НАПА́ЛМ, у, ч. Спеціальна суміш, яку використовують у запалювальних авіабомбах, ракетах, мінах і т. ін. Американські агресори піддають варварським бомбардуванням мирні міста й села Демократичної Республіки В’єтнам, застосовують напалм, отруйні гази (Резол. XXIII з.., 1966, 8). Словник української мови в 11 томах