напасатися
НАПАСА́ТИСЯ¹, а́ється, недок., НАПА́СТИСЯ, се́ться, док.
Пасучись, наїдатися.
Корова вискочила на волю й напасається на молодій траві (М. Стельмах);
Коні після зими пооживали, їх пасли вночі, бо вдень не напасалися – дошкуляли мухи (М. Руденко);
Вискочила [корова] з подвір'я, вскочила у панську конюшину, напаслася її з росою (І. Франко);
Ніби між іншим, поки там гуси напасуться, запросив [дід] Дениса посидіти з ним (Д. Бедзик).
◇ (1) Не напасе́шся на кого, розм. – не можна настачити кого-небудь чимсь, задовольнити чиї-небудь потреби в чомусь.
– Не знаю, як емаль, а штани ти стер... На тебе не напасешся! (А. Крижанівський).
НАПАСА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., НАПАСТИ́СЯ, су́ся, се́шся, док.
Забезпечувати себе чим-небудь у достатній кількості для використання в разі потреби.
А на весілля – скільки б не напасав срібних карбованців – не напасешся (Ф. Бурлака).
Значення в інших словниках
- напасатися — напаса́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- напасатися — -ається, недок., напастися, -сеться, док. Пасучись, наїдатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напасатися — ПА́СТИСЯ (годуватися на пасовищі), ПА́СТИ діал.; ПОПАСА́ТИСЯ розм., ПОПАСА́ТИ розм., ПОПА́СУВАТИ розм. (перев. у дорозі або час від часу); НАПАСА́ТИСЯ (досита); ПІДПАСА́ТИСЯ розм. (трохи або час від часу). — Док. Словник синонімів української мови
- напасатися — НАПАСА́ТИСЯ, а́ється, недок., НАПА́СТИСЯ, се́ться, док. Пасучись, наїдатися. Корова вискочила на волю й напасається на молодій траві (Стельмах, II, 1962, 352); Коні після зими пооживали, їх пасли вночі, бо вдень не напасалися — дошкуляли мухи (Руд. Словник української мови в 11 томах