наперекіс
НАПЕРЕКІ́С, присл., розм.
Навскіс.
Беріться лиш дручками: наперекіс (Сл. Б. Грінченка);
Несподівано комбайн кидає вбік, скрегочуть вузли. Знать, десь прихована вибоїна. Комбайнер стає. Так і є, решета зсунулись наперекіс, і золотаві зерна пшениці посипались у полову (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me