напереріз

НАПЕРЕРІ́З, присл.

1. Намагаючись пересікти під час руху що-небудь (дорогу, стежку, річку і т. ін.); поперек.

Гуменний гріб напереріз, беззвучно розколюючи веслом тонку блакить чистого неба, відображеного у воді (О. Гончар);

Зрозумівши Лесин маневр, Юрій пішов напереріз. За якусь хвилину їхні яхти пройшли близько одна одної (А. Хижняк);

// Так, щоб пересікти кому-небудь дорогу, шлях і позбавити можливості рухатися далі.

Юрба сипонула різні боки – ліворуч і в глибину. Кілька жовнірів вбігає з глибини. Ремісники кидаються напереріз і затримують (І. Кочерга);

Крутив материй інтриган, старий англійський лис, хотів десантом із Балкан піти напереріз (І. Гончаренко).

2. у знач. прийм., з дав. в. Уживається при назві осіб, предметів, шлях яких намагається пересікти суб'єкт дії.

Червоноармійці побачили, як напереріз утікачам кинувся Ловецький (Іван Ле);

Напереріз орді від червоного намету метнулося кілька вершників (В. Малик);

Машина помчала напереріз німецькій колоні, одна – проти цілої колони (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напереріз — наперері́з прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. напереріз — присл. 1》 Намагаючись перетнути що-небудь під час руху. 2》 у знач. прийм., з дав. в. Уживається з назвою осіб, предметів, шлях яких намагається перетнути суб'єкт дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напереріз — НАВПЕРЕ́ЙМИ присл. і в знач. прийм., НАПЕРЕРІ́З, НАВПЕРЕХРЕ́СТ розм. (при дієсловах руху: приблизно перпендикулярно перетинаючи лінію руху кого-, чого-небудь). Навперейми льодом мчали вже гусари пана ротмістра Гулевича (Я. Словник синонімів української мови
  4. напереріз — НАПЕРЕРІ́З, присл. 1. Намагаючись пересікти що-небудь під час руху. Гуменний гріб напереріз, беззвучно розколюючи веслом тонку блакить чистого неба, відображеного у воді (Гончар, І, 1954, 436); Зрозумівши Лесин маневр, Юрій пішов напереріз. Словник української мови в 11 томах