1. Словник української мови в 11 томах

напереріз

НАПЕРЕРІ́З, присл.

1. Намагаючись пересікти що-небудь під час руху.

Гуменний гріб напереріз, беззвучно розколюючи веслом тонку блакить чистого неба, відображеного у воді (Гончар, І, 1954, 436);

Зрозумівши Лесин маневр, Юрій пішов напереріз. За якусь хвилину їхні яхти пройшли близько одна одної (Хижняк, Невгамовна, 1961, 114).

2. у знач. прийм., з дав. в. Уживається при назві осіб, предметів, шлях яких намагається пересікти суб’єкт дії.

Червоноармійці побачили, як напереріз утікачам кинувся Ловецький (Ле, Мої листи, 1945, 107);

Машина помчала напереріз німецькій колоні, одна — проти цілої колони (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напереріз — наперері́з прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. напереріз — присл. 1》 Намагаючись перетнути що-небудь під час руху. 2》 у знач. прийм., з дав. в. Уживається з назвою осіб, предметів, шлях яких намагається перетнути суб'єкт дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напереріз — НАПЕРЕРІ́З, присл. 1. Намагаючись пересікти під час руху що-небудь (дорогу, стежку, річку і т. ін.); поперек. Гуменний гріб напереріз, беззвучно розколюючи веслом тонку блакить чистого неба, відображеного у воді (О. Словник української мови у 20 томах
  4. напереріз — НАВПЕРЕ́ЙМИ присл. і в знач. прийм., НАПЕРЕРІ́З, НАВПЕРЕХРЕ́СТ розм. (при дієсловах руху: приблизно перпендикулярно перетинаючи лінію руху кого-, чого-небудь). Навперейми льодом мчали вже гусари пана ротмістра Гулевича (Я. Словник синонімів української мови