наповнювання
НАПО́ВНЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. напо́внювати.
Просторовість континується як наповненість, через наявність, сусідство що у процесі спів-наявності, наповнювання, розігрують як “простір”, так і “час”. Умовно цей простір можна було б назвати “простором спів-наявності” (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наповнювання — напо́внювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- наповнювання — -я, с. Дія за знач. наповнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наповнювання — НАПО́ВНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. напо́внювати. Словник української мови в 11 томах