наповнювання

напо́внювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наповнювання — -я, с. Дія за знач. наповнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наповнювання — НАПО́ВНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. напо́внювати. Просторовість континується як наповненість, через наявність, сусідство що у процесі спів-наявності, наповнювання, розігрують як “простір”, так і “час”. Умовно цей простір можна було б назвати “простором спів-наявності” (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. наповнювання — НАПО́ВНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. напо́внювати. Словник української мови в 11 томах