наполеон
НАПОЛЕО́Н, у, ч.
1. Торт або тістечко з коржів, перекладених вершковим кремом.
– А літератори наші пищать, – сказав професор, беручи улюблене тістечко “наполеон”.. – заїдає їх .. якесь замовчення (В. Підмогильний);
Вони [паненята] ледве упросили Ольгу взяти смачного наполеона (Я. Качура).
2. Сорт яблуні.
Плоди наполеону середнього розміру або невеликі, зовні дуже гарні, зрізаноконічної форми (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Наполеон — Наполео́н іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
- наполеон — -а, ч. 1》 перен. Про людину, що вважає себе виключною особистістю та вирізняється крайнім індивідуалізмом. 2》 Тістечко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наполеон — наполеон гра, забава, під час якої б'ють по сідницях (ст): Часто в умивальні хлопці затівали гру в наполеона, і тоді штани в декого були гарячі, але для розрядки і цього, видно, було треба (Шанковський); Тому й не було чим журитись, чого розпачати... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- наполеон — А, ч. Психічно ненормальний, божевільний. Ти піди в дім божевільних: там одні наполеони. Словник сучасного українського сленгу
- Наполеон — Наполео́н, -на, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)