наполеон

наполео́н

-а, ч.

1》 перен. Про людину, що вважає себе виключною особистістю та вирізняється крайнім індивідуалізмом.

2》 Тістечко.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Наполеон — Наполео́н іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  2. наполеон — НАПОЛЕО́Н, у, ч. 1. Торт або тістечко з коржів, перекладених вершковим кремом. – А літератори наші пищать, – сказав професор, беручи улюблене тістечко “наполеон”.. – заїдає їх .. якесь замовчення (В. Словник української мови у 20 томах
  3. наполеон — наполеон гра, забава, під час якої б'ють по сідницях (ст): Часто в умивальні хлопці затівали гру в наполеона, і тоді штани в декого були гарячі, але для розрядки і цього, видно, було треба (Шанковський); Тому й не було чим журитись, чого розпачати... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. наполеон — А, ч. Психічно ненормальний, божевільний. Ти піди в дім божевільних: там одні наполеони. Словник сучасного українського сленгу
  5. Наполеон — Наполео́н, -на, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)