напостійно

НАПОСТІ́ЙНО, присл., розм.

На весь час, постійно.

В Кухтиній хаті напостійно оселився смуток, що пройняв навіть малих дітей (А. Іщук);

Для Проводів немає одного визначеного напостійно дня, – цей день кожного року призначає священик (О. Воропай).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me