напостійно
НАПОСТІ́ЙНО, присл., розм.
На весь час, постійно.
В Кухтиній хаті напостійно оселився смуток, що пройняв навіть малих дітей (А. Іщук);
Для Проводів немає одного визначеного напостійно дня, – цей день кожного року призначає священик (О. Воропай).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me