напосідання

НАПОСІДА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. напосіда́ти.

Охоплений розпачем від її напосідання, він намірявся вже послати під три чорти, .. але знову рятівнича дуика спала йому, і він спокійно відповів (В. Підмогильний);

Відкрили вогонь з гармат по танках, відстрілюючись з гвинтівок від напосідання автоматників (А. Трипільський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напосідання — напосіда́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. напосідання — -я, с. Дія за знач. напосідати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напосідання — НАПОСІДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. напосіда́ти. Відкрили вогонь з гармат по танках, відстрілюючись з гвинтівок від напосідання автоматників (Трип., Дорога.., 1945, 47). Словник української мови в 11 томах