направці
НАПРАВЦІ́, присл., діал.
Навпростець.
Юрко вхопив наопашки сердак, перескочив пліт і пішов направці до двору (Н. Кобринська);
Не йшов [Марусяк] плаєм коло ріки, а пішов упоперек, через верх, без дороги, направці (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- направці — направці́ прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- направці — див. навмання Словник синонімів Вусика
- направці — присл., діал. Навпростець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- направці — НАПРАВЦІ́, присл., діал. Навпростець. Юрко вхопив наопашки сердак, перескочив пліт і пішов направці до двору (Кобр., Вибр., 1954, 107); Не йшов [Марусяк] плаєм коло ріки, а пішов упоперек, через верх, без дороги, направці (Хотк., II, 1966, 250). Словник української мови в 11 томах