напрасний
НАПРА́СНИЙ, а, е.
1. тільки напра́сний, розм., рідко. Те саме, що несправедли́вий.
Боляче відчував Юріштан, що напрасну велику кривду чинить батькові й матері, що піддався злобній хвилі (Г. Хоткевич).
2. діал. Раптовий, несподіваний.
Тиху задуму вечірнюю напрасна буря розвіяла (Леся Українка);
Напрасний дощ захопив мене серед вулиці, і я змушений був схоронитися (І. Франко);
// Наглий, раптовий (про смерть).
Одного літнього ранку вмер [о. Василій] нагло, напрасною смертю (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напрасний — Несподіваний, бистрий [I] — раптовий, швидкий (Ів.Фр.) [II] на́прасний: неожиданный, быстрый [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- напрасний — -а, -е. 1》 тільки напрасний, розм., рідко. Те саме, що несправедливий. 2》 діал. Раптовий, несподіваний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напрасний — НАПРА́СНИЙ, а, е. 1. тільки напра́сний, розм., рідко. Те саме, що несправедли́вий. Боляче відчував Юріштан, що напрасну велику кривду чинить батькові й матері, що піддався злобній хвилі (Хотк., II, 1966, 192). 2. діал. Раптовий, несподіваний. Словник української мови в 11 томах
- напрасний — Напрасний, -а, -е 1) Несправедливый. А на мене, молодую, напрасная слава. Мет. 87. 2) Дерзкій, обижающій, задорливый. 3) Внезапный, скоропостижный. Словник української мови Грінченка