1. Словник української мови в 11 томах

напрасний

НАПРА́СНИЙ, а, е.

1. тільки напра́сний, розм., рідко. Те саме, що несправедли́вий.

Боляче відчував Юріштан, що напрасну велику кривду чинить батькові й матері, що піддався злобній хвилі (Хотк., II, 1966, 192).

2. діал. Раптовий, несподіваний.

Тиху задуму вечірнюю напрасна буря розвіяла (Л. Укр., І, 1951, 281);

Напрасний дощ захопив мене серед вулиці, і я змушений був схоронитися (Фр., І, 1955, 229).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напрасний — Несподіваний, бистрий [I] — раптовий, швидкий (Ів.Фр.) [II] на́прасний: неожиданный, быстрый [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. напрасний — -а, -е. 1》 тільки напрасний, розм., рідко. Те саме, що несправедливий. 2》 діал. Раптовий, несподіваний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напрасний — НАПРА́СНИЙ, а, е. 1. тільки напра́сний, розм., рідко. Те саме, що несправедли́вий. Боляче відчував Юріштан, що напрасну велику кривду чинить батькові й матері, що піддався злобній хвилі (Г. Хоткевич). 2. діал. Раптовий, несподіваний. Словник української мови у 20 томах
  4. напрасний — Напрасний, -а, -е 1) Несправедливый. А на мене, молодую, напрасная слава. Мет. 87. 2) Дерзкій, обижающій, задорливый. 3) Внезапный, скоропостижный. Словник української мови Грінченка