напрасна
НАПРА́СНА, и, ж., розм., рідко. Несправедливе обвинувачення; наклеп.
— Люди… пани… Вони сказали, що він убив Грицька.. Де ж це видано, щоб на Зінька таку напрасну вигадувати? (Гр., II, 1963, 431).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напрасна — -и, ж., розм., рідко. Несправедливе обвинувачення; наклеп. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напрасна — НАПРА́СНА, и, ж., розм., рідко. Несправедливе звинувачення, наклеп. – Люди... пани... Вони сказали, що він убив Грицька .. Де ж це видано, щоб на Зінька таку напрасну вигадувати? (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах