1. Словник української мови у 20 томах

напружуватися

НАПРУ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. і рідко НАПРУЖА́ТИСЯ, НАПРУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док.

1. Ставати пружним, тугим; натягуватися.

Ухопляться разом із братиком за кінець [крисанчини] і тягнуть, тягнуть, кілько [скільки] сили. Вітер розвиває біле волоссячко, малі тільця напружуються (Г. Хоткевич);

Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його [нього] на плечах, тільки видно було, як жили напружались на шиї і руках (О. Стороженко);

Риплять наші щогли... Вітрила напружились білії (М. Старицький);

Мускули його [бугая] напружилися і застигли непорушно, виразно вимальовуючись під шкірою (Григорій Тютюнник).

2. Докладати великих зусиль, дуже старатися, зосереджувати всю енергію, роблячи що-небудь,.

Горпиниха, .. з усієї сили напружуючись, тягла стражника за собою (Панас Мирний);

Вершомет був певний, що прийде до фінішу першим. Він не дуже напружувався (М. Трублаїні);

“Очко” знову сам. НЕ то сумує, не то дрімає. Іноді кинеться, насупить брови, почне напружатись (С. Васильченко);

Він хотів ще потягнути мотуза, напружився і таки потягнув (М. Стельмах);

В один стрибок кінь перелетів його [струмочок], напружившись, поніс вершника на крутий схил (Григорій Тютюнник).

3. Нервово збуджуватися, дуже хвилюватися.

Раптом я чую ліворуч тупотіння. Я весь напружуюся, роблю два кроки від хати, щоб розлога вишня не заважала бачити вулицю, і жду (І. Багмут);

Ярина добре розуміла, що розмова має бути дуже важлива, і вся напружилася, як струна (В. Собко);

Надійка внутрішньо аж здригнулася, вся напружилась, але навіть і знаку не подала, що вражена тим чи здивована (В. Козаченко).

4. Підсилювати свою діяльність, ступінь вияву дії і т. ін.

Коли він позирав на Саїда та на техніків одним здоровим оком, воно напружувалося за двоє (Іван Ле);

// Ставати неприродним, звучати напружено, з особливим відтінком (про голос).

Меланка квапливою, не своєю ходою йшла до корови, щось примовляючи. Голос у неї все напружувався, ось-ось зірветься на сльози (С. Журахович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напружуватися — напру́жуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. напружуватися — Наструнчуватися, о. докладати <�не щадити> зусиль, робити зусилля, с. лізти із шкури, р. силкуватися, зап. натужуватися; (- м 'язи) напинатися; (- вітрила) надиматися; (внутрішньо) збуджуватися, мобілізуватися. Словник синонімів Караванського
  3. напружуватися — див. силкуватися; старатися Словник синонімів Вусика
  4. напружуватися — -уюся, -уєшся, недок., напружитися, -жуся, -жишся, док. 1》 Натягуючись, ставати пружним, тугим. 2》 Роблячи що-небудь, докладати великих зусиль, намагатися з усіх сил, зосереджувати всю енергію. 3》 Нервово збуджуватися, сильно хвилюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. напружуватися — НАДРИВА́ТИСЯ (робити що-небудь, трудитися з надмірним напруженням сил), НАДСА́ДЖУВАТИСЯ, ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ПІДВЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ розм., РВА́ТИСЯ розм., РОЗДИРА́ТИСЯ розм., НАДВЕРЕДЖА́ТИСЯ (НАДВЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ) розм. рідше, НАДСІДА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. напружуватися — НАПРУ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАПРУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. Натягуючись, ставати пружним, тугим. Ухопляться разом із братиком за кінець [крисанчини] і тягнуть, тягнуть, кілько сили. Словник української мови в 11 томах