напрямлятися
НАПРЯМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАПРЯМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. напря́мляться; док.
Іти, рухатися в якому-небудь напрямі.
– А що вам? – спитався він, напрямляючись до прохожих (Панас Мирний);
// з інфін. Готуватися, збиратися прямувати куди-небудь.
На другий день він знов перед вечором зняв скрипку з кілочка й напрямився йти до школи (І. Нечуй-Левицький);
Пистина Іванівна напрямилася стріти незнайомку ще гостю. Почалося знайомлення (Панас Мирний);
// розм. Спрямовуватися куди-небудь.
Пилипко не спав, лежав тихо; широко розкриті очі напрямилися в куток печі (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напрямлятися — напрямля́тися дієслово недоконаного виду іти, рухатися в якому-небудь напрямі Орфографічний словник української мови
- напрямлятися — -яюся, -яєшся, недок., напрямитися, -млюся, -мишся; мн. напрямляться; док. Іти, рухатися в якому-небудь напрямі. || розм. Спрямовуватися куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напрямлятися — НАПРЯМЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАПРЯМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. напря́мляться; док. Іти, рухатися в якому-небудь напрямі. — А що вам? — спитався він, напрямляючись до прохожих (Мирний, IV, 1955, 206); // розм. Спрямовуватися куди-небудь. Словник української мови в 11 томах