напрямний
НАПРЯМНИ́Й, а́, е́, спец.
Який надає розміщенню або рухові чого-небудь певного напряму.
Спереду снігохід має дві напрямні лижі, які прокладають для лопатей колію (з наук.-попул. літ.);
Накриваючи лезо безпечної бритви пірамідальним ковпаком, точно опускайте його на напрямну рамку, не торкаючись при цьому жала леза (з навч. літ.);
Напрямні канавки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напрямний — напрямни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- напрямний — -а, -е, спец. Який надає розміщенню або рухові чого-небудь певного напряму. Напрямні канавки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напрямний — НАПРЯМНИ́Й, а́, е́, спец. 1. Який надає розміщенню або рухові чого-небудь певного напряму. Забивання шпунтових рядів провадять за допомогою напрямних рам. Напрямна рама складається з маячних паль і укріплених на них напрямних брусів (Довідник сіль. Словник української мови в 11 томах