1. Словник української мови у 20 томах

напудрений

НАПУ́ДРЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до напу́дрити.

Прийшов у ложу .. братанець баронеси, біленький, тоненький і либонь напудрений (Леся Українка);

// у знач. прикм.

Казимир та ще два напудрених та розкішно вдягнених лакеї прибирають у кімнаті й запалюють усі свічки (І. Кочерга).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напудрений — напу́дрений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. напудрений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напудрити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напудрений — НАПУ́ДРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напу́дрити. Прийшов у ложу., братанець баронеси, біленький, тоненький і либонь напудрений (Л. Укр., III, 1952, 542); Казимир та ще два напудрених та розкішно вдягнених лакеї прибирають у кімнаті й запалюють усі свічки (Коч., І, 1956, 68). Словник української мови в 11 томах