1. Словник української мови в 11 томах

напудрений

НАПУ́ДРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напу́дрити.

Прийшов у ложу., братанець баронеси, біленький, тоненький і либонь напудрений (Л. Укр., III, 1952, 542);

Казимир та ще два напудрених та розкішно вдягнених лакеї прибирають у кімнаті й запалюють усі свічки (Коч., І, 1956, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напудрений — напу́дрений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. напудрений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напудрити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напудрений — НАПУ́ДРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до напу́дрити. Прийшов у ложу .. братанець баронеси, біленький, тоненький і либонь напудрений (Леся Українка); // у знач. прикм. Казимир та ще два напудрених та розкішно вдягнених лакеї прибирають у кімнаті й запалюють усі свічки (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах