1. Словник української мови у 20 томах

напускний

НАПУСКНИ́Й, а́, е.

Удаваний, штучний, неприродний, несправжній.

[Королівна:] Декотрі й справді можуть плакать; але той жаль, ті сльози напускні (М. Кропивницький);

Напускна серйозність надавала її обличчю ще більшої принади (В. Гжицький);

Його [Великанова] грубуватість чисто зовнішня, напускна (М. Руденко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напускний — напускни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. напускний — -а, -е. Удаваний, штучний, неприродний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напускний — УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін. Словник синонімів української мови
  4. напускний — НАПУСКНИ́Й, а́, е́ Удаваний, штучний, неприродний. [Королівна:] Декотрі й справді можуть плакать; але той жаль, ті сльози напускні (Кроп., IV, 1959, 161); Напускна серйозність надавала її обличчю ще більшої принади (Гжицький, Чорне озеро, 1961. 142). Словник української мови в 11 томах