1. Словник української мови в 11 томах

напускний

НАПУСКНИ́Й, а́, е́ Удаваний, штучний, неприродний.

[Королівна:] Декотрі й справді можуть плакать; але той жаль, ті сльози напускні (Кроп., IV, 1959, 161);

Напускна серйозність надавала її обличчю ще більшої принади (Гжицький, Чорне озеро, 1961. 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напускний — напускни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. напускний — -а, -е. Удаваний, штучний, неприродний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напускний — НАПУСКНИ́Й, а́, е. Удаваний, штучний, неприродний, несправжній. [Королівна:] Декотрі й справді можуть плакать; але той жаль, ті сльози напускні (М. Кропивницький); Напускна серйозність надавала її обличчю ще більшої принади (В. Словник української мови у 20 томах
  4. напускний — УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін. Словник синонімів української мови