1. Словник української мови в 11 томах

напускатися

НАПУСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАПУСТИ́ТИСЯ, ущу́ся, у́стишся, док., розм.

1. Нападати на кого-, що-небудь.

Натиснули і напустились, Рутульці кинулись на вал. Троянці, як чорти, озлились. Рутульців били наповал (Котл., І, 1952, 236);

// Накидатися на кого-небудь з докорами, лайкою і т. ін.

— Відбиватися [від собак] треба, а не ховатися одна за одну, — напускався на дівчат Данько (Гончар, Таврія, 1952, 22);

Через хвилину убіг Василь у хату і напустився на Галю, чого вона лягла на його місці (Мирний, IV, 1955, 85);

Уляна, побачивши конячину в хліві, напустилася на Йоньку з лайкою та погрозами, просила, щоб відвів із двору (Тют., Вир, 1964, 395).

2. Раптово посилюватися (про дощ).

Дощ напускається. Ніхто й не думає ховатись від нього (Гончар, III, 1959, 393);

Напустився густий дощ (Чорн., Визвол. земля, 1959, ЗО).

3. Нахмурюватися, насуплюватися (про обличчя, брови і т. ін.).

Янсон сів на керівному місці, витяг з-під поли маленьку замусолену брошурку, брови йому напустилися, бо міркував (Кач., II, 1958, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напускатися — напуска́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. напускатися — див. НАКИДАТИСЯ, НАПАДАТИ; дк. НАПУСТИТИСЯ, (як звір) визвіритися. Словник синонімів Караванського
  3. напускатися — див. задиратися; чіплятися Словник синонімів Вусика
  4. напускатися — -аюся, -аєшся, недок., напуститися, -ущуся, -устишся, док., розм. 1》 Нападати на кого-, що-небудь. || Накидатися на кого-небудь із докорами, лайкою і т. ін. 2》 Раптово посилюватися (про дощ). 3》 Нахмурюватися, насуплюватися (про обличчя, брови і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. напускатися — НАПУСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАПУСТИ́ТИСЯ, ущу́ся, у́стишся, док., розм. 1. Нападати на кого-, що-небудь. Натиснули і напустились, Рутульці кинулись на вал, Троянці, як чорти, озлились. Рутульців били наповал (І. Словник української мови у 20 томах
  6. напускатися — НАКИ́НУТИСЯ на кого (раптово почати лаяти, сварити, звинувачувати кого-небудь, докоряти комусь), НАПА́СТИСЯ розм., НАПУСТИ́ТИСЯ розм., НАСИ́ПАТИСЯ розм., НАЛЕТІ́ТИ підсил. розм., НАКОТИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови