напускатися

НАКИ́НУТИСЯ на кого (раптово почати лаяти, сварити, звинувачувати кого-небудь, докоряти комусь), НАПА́СТИСЯ розм., НАПУСТИ́ТИСЯ розм., НАСИ́ПАТИСЯ розм., НАЛЕТІ́ТИ підсил. розм., НАКОТИ́ТИСЯ розм. рідше; НАСКО́ЧИТИ (несподівано й різко); НАПА́СТИ, ОБРУ́ШИТИСЯ підсил. (з безпідставними звинуваченнями, претензіями тощо). — Недок.: накида́тися, напада́тися, напуска́тися, насипа́тися, наліта́ти, нако́чуватися, наска́кувати, напада́ти, обру́шуватися. Не раз накидалася Ольга Власівна на Артема Петровича з образливою лайкою (А. Хижняк); Він, не знаючи, куди подіти зло, що поволі залишало його, напався на Марка, що той буцімто погано ганяє волів (Григорій Тютюнник); — Даремно ви напустились на мене, Ольго Іванівно. Я ніякої роботи не боюсь (Д. Ткач); — Старих зневажає ваша Леся. На мене сьогодні насипалася, ображала, базікою назвала (А. Хижняк); Вона, темнолиця, розлючена, з'явилась тут з дітьми і налетіла на нього з лайкою, що не виїхав зустрічати (О. Гончар); Увіходить Ліза.. Вона в кепському гуморі, сердита і зараз же накочується на Джимі (І. Кочерга); — Немає в мене жінки... — відповів (Забейко) уникливо. — А та дама... — наскочила вона зі злістю (Ірина Вільде); Жінка розсердилася, розпалилася, напала на чоловіка, вищала на всю хату (К. Гордієнко); — О, ти хрестишся! — обрушилася баба, і з її лиця щез усміх (І. Франко). — Пор. 1. насіда́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напускатися — напуска́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. напускатися — див. НАКИДАТИСЯ, НАПАДАТИ; дк. НАПУСТИТИСЯ, (як звір) визвіритися. Словник синонімів Караванського
  3. напускатися — див. задиратися; чіплятися Словник синонімів Вусика
  4. напускатися — -аюся, -аєшся, недок., напуститися, -ущуся, -устишся, док., розм. 1》 Нападати на кого-, що-небудь. || Накидатися на кого-небудь із докорами, лайкою і т. ін. 2》 Раптово посилюватися (про дощ). 3》 Нахмурюватися, насуплюватися (про обличчя, брови і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. напускатися — НАПУСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАПУСТИ́ТИСЯ, ущу́ся, у́стишся, док., розм. 1. Нападати на кого-, що-небудь. Натиснули і напустились, Рутульці кинулись на вал, Троянці, як чорти, озлились. Рутульців били наповал (І. Словник української мови у 20 томах
  6. напускатися — НАПУСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАПУСТИ́ТИСЯ, ущу́ся, у́стишся, док., розм. 1. Нападати на кого-, що-небудь. Натиснули і напустились, Рутульці кинулись на вал. Троянці, як чорти, озлились. Рутульців били наповал (Котл. Словник української мови в 11 томах