напучнявіти

НАПУЧНЯ́ВІТИ, іє, діал.

Док. до пучня́віти.

Від цього морозного вітру Данькове обличчя якось стяглося, ніс напучнявів від фіолетної морозної поволоки (Ірина Вільде);

* Образно. В арештованому не важко було впізнати якогось типового “пана майстра”, що вже напучнявів, мов п'явка, на щоденному визиску напівголодних невільників (П. Козланюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me