напівзабуття
НАПІВЗАБУТТЯ́, я́, с.
Стан, близький до забуття.
З напівзабуття її вивели стривожені голоси пасажирів (Ю. Збанацький);
Іноді він [хлопчик] легенько ворушив пальцями, але більше був у напівзабутті (О. Копиленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напівзабуття — напівзабуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- напівзабуття — див. сон Словник синонімів Вусика
- напівзабуття — -я, с. Стан, близький до забуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напівзабуття — НАПІВЗАБУТТЯ́, я́, с. Стан, близький до забуття. Іноді він [хлопчик] легенько ворушив пальцями, але більше був у напівзабутті (Коп., Земля.., 1957, 96); З напівзабуття її вивели стривожені голоси пасажирів (Збан., Між.. людьми, 1955, 56). Словник української мови в 11 томах